- потішитися
- [поут’і/шиетиес'а]
-шус'а, -шиес':а, -шиец':а, -шац':а; нак. -т'і/с':а, -т'і/штеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
потішитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
потішитися — див. потішатися … Український тлумачний словник
потішатися — а/юся, а/єшся, недок., поті/шитися, шуся, шишся, док. 1) Знаходити в кому , чому небудь задоволення, радість; тішитися. 2) Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися. 3) з кого – чого, над ким – чим, рідко ким, чим.… … Український тлумачний словник
натішитися — шуся, шишся, док., ким, чим, з кого – чого і рідко над ким – чим, без додатка, розм. Потішитися багато, досхочу. || перев. з запереч. не. Радуючись, вдовольнитися повністю. || Зазнати насолоди досхочу … Український тлумачний словник
навтішатися — а/юся, а/єшся. 1) док., з кого – чого і ким, чим, перев. з запереч. не. Задовольнити бажання радуватися, пишатися ким небудь. || Потішитися досхочу. 2) док. Знайти почуття задоволення в чужому горі. 3) недок., заст. Радуватися; тішитися … Український тлумачний словник
радіти — (відчувати радість від чогось), радуватися; у[в]тішатися, у[в]тішитися, тішитися, потішатися (маючи приємність, утіху від чогось); тріу[ю]мфувати (із приводу якогось успіху) Пор. веселитися … Словник синонімів української мови